Утім вже у наступному семестрі соціоніка ще раз нагадала про себе, тепер у курсі психологія. Тоді я зрозумів: якщо дві різних університетських дисципліни розповідають про одне й те ж, географу без соціоніки аж ніяк обійтися не можна. Нарешті я знайшов наріжний камінь географії! Адже я буду географом! І чого це тільки мої друзі-однокурсники кажуть: «На інші предмети ходити треба!»? От кумедні!
Але що таке студент в моєму виконанні? Здав і забув. І тільки за рік, коли я був вже одружений, моя дружина якось мені каже:
- Слухай, я тут класну психологічну штуку знайшла. Вона тут і типує, і все по полицям розкладає, і ледь замість тебе у магазин за пивом не ходить.
- Ану, - кажу я. – Пиво я люблю. Ти ба! Так це ж соціоніка!
Ксенія – це моя дружина (у сім’ї ми її називаємо просто Сєнєчка) – завжди знала, як мене мотивувати.
І як закрутилося! І як почали ми разом з Сєнькою розкладувати все по полицям і типувати все підряд! І друзів з родичами, і акторів з персонажами, і собак з кішками, і тролейбуси з маршрутками, і навіть кульбабки з парасольками. Ще й інших на це присадили! І в один чудовий день виявилося, що куди не плюнь – усюди соціоніка! Навіть в географії!
Але ж мені і цього мало! Мені ж треба обов’язково знайти щось своє чи довести, що паралельні лінії насправді хвилясті і не можуть не перетинатися. І почали ми з Сєнєю шукати свій дебелий шмат соціонічного пирога.
Мабуть і півроку не пройшло, як попався нам у вічі «Закон про змінюваність квадр». Він доводить, що соціонічні цінності завжди знаходяться у русі і змінюють один одного у певній послідовності. І тут я кажу Сєні: «Стоп! Знайшли!». Як ви вже зрозуміли, для мене, все, що відбувається навколо – це соціоніка. А з цієї позиції всі абсолютно цінності людства є соціонічними. Тобто абсолютно всі цінності світу знаходяться у русі, але ж тепер у нас закон, котрий пояснює послідовність змін. А далі я починю офігівати: ми знайшли закономірність, з точки зору якої можна пояснити будь-яку динаміку в будь-яких процесах, починаючи зі змінювання суспільних ладів, закінчуючи – життєвих циклів людини. Панацея від всіх негараздів! Ліки від всіх суспільних хвороб!
Після першого шоку від ейфорії, головне для мене було знайти відповідь на запитання друзів: як ми навчилися курити пиво? Також Сєнька своєю виваженою позицією швидко стримала мій запал. «Це тільки перший крок», - сказала вона.
До професійної спільноти зі своїми ідеями я не пішов. Щоб ви зрозуміли, ті соціоніки, котрі нам зустрічалися, зазвичай мислять за принципом: «А мама казала, коли стемніє, йти додому». Тому ділитися з соціонічною спільнотою нашою теорією, ми не поспішали. Далі ми пішли по шляху її вдосконалення. Сєнька з успіхом використовувала ці знання у власній роботі, а я почав шукати, яким чином можна познайомити людство з цими ідеями. І знайшов.
Я вирішив написати художній твір.
Немає коментарів:
Дописати коментар